«Та пісня, під яку ми танцювали, немовби була створена для твоїх плавних неспішних рухів і для твоїх повітряних, але сильних рук. Ми були такі щасливі, поки я не вирішила все перекреслити ... ». У спробі зрозуміти себе і переконатися в справжності власних почуттів, Лунара опиняється в невеликому книжковому клубі, де зустрічає письменника з дивним псевдонімом Флоріан. Здавалося б, їм нема чим один одному допомогти: Лу нічого не розуміє в літературі, а він на дух не переносить таких, як вона. Але коли дівчині відкривається жорстока правда про тих, кому вона беззастережно вірила, Флоріан виявляється єдиним, хто може їй допомогти.