Деніс Драгунський пише щиро, але це – найвідвертіша його книга, сміливий літературний та людський експеримент. Цілий рік він спав із блокнотом під подушкою, серед ночі чи рано вранці записуючи свої сни. Нічого не викреслюючи, нічого не додаючи, нічого не прикрашаючи. Сальвадор Далі малював свої сни – результат відомий. Щоденники – давній літературний жанр. Денис Драгунський починає новий жанр – нічні щоденники, якщо точніше – «нічники», щоденники снів. Чим пояснити появу цього жанру? Спробою зрозуміти, що живе у несвідомому? Прагненням пов'язати раціональність із нелогічністю? Бажанням прорватися туди, куди не пускають суворі воротарі - Сором, Незграбність, Забуття, Умовності? Щодня з вами, читач, трапляється те ж саме. Додивіться його до кінця та постарайтеся зрозуміти – що за послання ви отримуєте?