Керівник Стамбульського відділення абвера Пауль Леверкюн у своїй книзі докладно описав, чим по суті була ця організація, як була влаштована та які функції виконувала. Абвер, спочатку призначений боротьби з діяльністю іноземних розвідслужб, поступово розширювався, створюючи відділи розвідки поза Німеччини. Грунтуючись на оповіданнях та спогадах товаришів по службі, Леверкюн навів найбільш важливі та характерні епізоди роботи абверу на території Польщі, СРСР, Скандинавських держав і країн Близького та Середнього Сходу: шпигунство, здійснення диверсій, добування військово-політичної інформації. Не оминув автор увагою і адмірала Канаріса, під керівництвом якого абвер став Головним розвідувальним управлінням вермахту.