Несподіваний дзвінок із звісткою про погіршення стану всіма улюбленого наставника – професора Юна змушує Чон Юн згадати неспокійні дні студентської юності на початку 80-х, заново пережити радість дружби та кохання, що зароджується на тлі громадянських заворушень у Сеулі. Будинок батьків Миру ненадовго об'єднує двох дівчат та двох юнаків. Одні з них пережили особисті драми, інші лише чекають. Летять роки. Чон Юн шукає втіхи у світовій літературі, її коханий Мен Се, успішний фотограф, у пошуках нових обійм як символу єднання колесить світом. Всі ці роки, вдалині один від одного, вони задаються питанням, на яке неможливо знайти відповідь: чому їх не було поруч у той момент, коли їхні друзі – Ден і Світу – найбільше потребували їхньої підтримки? Просто бути поруч, любити і жити далі – так просто, але непереборне почуття провини, подібно до відцентрової сили, не дозволяє їм бути разом