… — Я люблю тебе, Пол, — жалібно скрикнула вона. - Я так люблю тебе! Мені більше нічого не треба в житті… Я це зрозуміла, коли ти… коли тебе… Вона подалася до нього, не пристрасно, як бувало, а точно шукаючи захисту… Підлога відхитнулася… Щоб не бачити її, він вп'явся в обличчя руками. я не помер? - пробурмотів він... "Померти б... зараз... дивлячись у її очі..." - майнуло в його думках. Вона гладила його обличчя так несміливо, що в пору було заплакати від жалю до неї. Оцепенівши, він зрозумів, що не знав нічого кращого за ці легкі дотики.— Будь ласка, Пол! Будь ласка будь ласка? — видихнув він і опустив її руки. — Я теж казав: будь ласка. Ти не почула. Я не… звинувачую тебе. Я їду... Про КОХАННЯ... — новий роман Юлії Лавряшиної «Грінвічський меридіан».