Олександр Вертинський (1889–1957), артист найоригінальнішого таланту та неабиякої долі, народився у Києві. Кумир естради першої половини XX століття, він пережив злети та падіння, еміграцію та повернення до СРСР. Вертинський виступав у шинках та величезних концертних залах, грав у театрах, знімався у фільмах. Про себе він розповів практично все у своїх піснях-арієтках. «Моє мистецтво було відображенням моєї епохи», – говорив Вертинський. На початку кар'єрі він постав перед публікою в образі елегантного, трагічного та іронічного П'єро, пізніше виходив до глядачів у чорному фраку і співав про те святе, що ще залишилося в душі багатьох. «У мене немає нічого, крім світового імені», – зізнався наприкінці життя Вертинський. Це ім'я, як і раніше, популярне і в ХХI столітті.