Володимир Олександрович Костіцин (1883-1963) - людина унікальної біографії. Більшовик у 1904–1914 рр., керівник університетської бойової дружини, ледь не розстріляний на Пресні після Грудневого повстання 1905 р., він відсидів півтора роки у «Хрестах». Потім мешкав у Парижі, де продовжив освіту в Сорбонні, близько спілкувався з Леніним, який запрошував його увійти до складу ЦК. У 1917 році був комісаром Тимчасового уряду на Південно-Західному фронті і особисто заарештував Денікіна, а в дні Жовтневого перевороту брав участь у придушенні більшовицького повстання у Вінниці. Пізніше був професором МДУ, членом Державної вченої ради, директором Геофізичного інституту. У 1928 р. поїхав до Парижа, звідки не повернувся. Працюючи у Франції, став одним із творців математичної біології. У день вторгнення німців у СРСР було заарештовано і дев'ять місяців просидів у Комп'єнському таборі, а після звільнення включився у рух Опору. У своїх спогадах і щоденниках він пише про різні епізоди свого багатого на подій життя.