Час наближається до дванадцятої години ночі. Аїдочка, практично, оголена: на ній тільки тонка, прозора нічна сорочка - сидить за столом. На столі, перед нею, стоять два дзеркала, а по обидва боки від дзеркал - два свічники із запаленими свічками. – Аїдочка бачить в одному з дзеркал, що утворився довгий коридор, що йде далеко…, у дзеркальну нескінченність – і вона шепоче в цю нескінченність: – Суджений мій, ряжений! Прийди, здайся мені – Аїді в цьому дзеркалі!