Зроблене в книзі вивчення уявлень про владу в меровінгській Галлії дозволило уточнити основні тенденції та періодизацію романо-німецького синтезу. Завдяки аналізу різних джерел вдалося показати: сприйняття ранньосередньовічними авторами політичних явищ збігалося в наступному. У цей час влада ґрунтувалася на злагоді між правителями, знатю та церковною ієрархією. Зі зміною історичної ситуації в агіографічній літературі виник новий топос: королі набули сакральних функцій покровителів церкви. Судові протоколи зафіксували важливу трансформацію політичної репрезентації франкських государів. У період ослаблення влади Меровінги спершу актуалізували власну роль покровителів церкви, і лише потім — суддівську функцію, властиву всім варварським правителям. Книга адресована історикам-медієвістам та широкому колу читачів.