Василь Яновський увійшов у літературу російської еміграції ще в тридцяті роки як автор романів і оповідань, але світова слава прийшла до нього лише через півстоліття: мемуарна книга Поля Єлисейські, присвячена паризькому, довоєнному, розквіту нашої літератури нарешті зробила ім'я Яновського по-справжньому відомим. Набоков і Поплавський, Георгій Іванов і Марк Алданов — з усіма Яновський так чи інакше стикався, всіх згадав — не завжди добрим, але барвистим словом. Його романи та оповідання ніколи не були зібрані воєдино, багато залишилося на журнальних сторінках, і двотомне зібрання творів Яновського вперше показує всі сторони обдарування цього яскравого письменника. Видання має великі коментарі