Багато років Олександр Фадєєв був не лише визнаним класиком радянської прози, а й «літературним генералом», головою Спілки письменників, провідником політики партії у творчому середовищі. Сьогодні про нього якщо і згадують, то лише для того, щоб дорікнути — у відсутності таланту, у причетності до репресій, у заплутаному особистому житті та алкоголізмі, який нібито і став причиною його самогубства… Далекосхідний письменник Василь Авченко у своєму дослідженні розкриває неповноту та тенденційність обох версій фадіївської біографії — «радянської» та «антирадянської». Він показує нам несподіваного Фадєєва: палкого, небайдужого, щедро і часто даремно марнував свої сили і свій дар. Особливе місце у книзі займає рідний край героя та автора — російський Далекий Схід, де у випробуваннях Громадянської війни Фадєєв сформувався як людина і як письменник. 16 +