"Карл-Пруссак, п'ять років від народження, тевтонець із зразковою військовою виправкою, друкує крок перед будинком. Він наділений від природи чудовою і цікавою культурою мови, ніби йому, малюкові, відоме почуття власної гідності смертної людини під час бесіди, і він не сміє зловживати цим даром, лише зрідка розкриваючи рота — тільки щоб промовити три-чотири слова виключно до місця й упадок. назад з'явилася в газеті у зв'язку з якоюсь політичною кампанією. Він почав вчити Карла ходити, як тільки малюк навчився триматися на ніжках; як треба чітко і трохи гордо ставити ногу — у дусі кайзерівської Німеччини: коліна не згинати, кожен крок як застиглий стусан..." Переклад: Арам Оганян