«Дитячі роки Багрова-онука» – друга частина автобіографічної трилогії («Сімейна хроніка», «Дитячі роки Багрова-онука», «Спогади») російського письменника Сергія Тимофійовича Аксакова (1791–1859). У повісті розповідається про його дитинстві. «Я сам не знаю, чи можна цілком вірити усьому тому, що зберегла моя пам'ять?» – зауважує автор у вступі і з дивовижною достовірністю описує події часом зовсім раннього дитинства, подробиці життя у бабусі та дідуся в маєтку Багрово, перші книжки, незабутні довгі літні дні з вудінням риби, ловом перепелів, коли щодня відкривав «невідомі раніше поняття» і змушував перечувати не випробувані колись почуття. Оповідання ведеться від імені Сергія Багрова, вразливого і розумного хлопчика, який рано починає розуміти, що не все так благостно і справедливо в цьому світі…