Праця відомого французького історика Режин Перну присвячена особистості Алієнори Аквітанської (бл. 1121–1204), герцогині Аквітанської, французької та англійської королеви, що зіграла доленосну роль у середньовічній історії Франції та Англії. Алієнора була втіленням своєї переломної епохи, відомої бурхливими війнами, підйомом міст, розвитком економіки, становленням національних держав. Все її життя нагадує авантюрний роман - вона в різний час була дружиною двох суперників, королів Франції та Англії, взяла участь у другому хрестовому поході, очолювала заколоти французької та англійської знаті, прославилася своєю здатністю до державного управління. Вона правила величезним конгломератом земель, що включав Англію і добру половину Франції, і стояла біля витоків знаменитого англо-французького конфлікту, відомого під ім'ям Столітньої війни. Її нащадки, серед яких можна назвати Річарда I Левине Серце та Людовіка IX Святого, були королями Англії, Франції та Іспанії. Ім'я Алієнори ще за її життя увійшло до легенди.