Книга оповідає про життя та творчий шлях поета Арсенія Тарковського (1907—1989). Його біографія — це життя нашої країни. Навіть у похмурі, безнадійні роки він залишався самим собою, не перестаючи писати досконалі за формою вірші-роздуми про сенс буття, про місце людини у всесвіті, про кохання, про війну, про дитинство… «Якщо не визнати ролі поета як учасника життєтворення, то не можна зрозуміти сутності поезії», - писав поет. На підставі унікальних, у багатьох випадках раніше не опублікованих матеріалів книга розповідає про важку і прекрасну долю поета, про його творчість, особисті драма, розчарування та надії.