У літо Господнє 1420-і кінець світу не настав. Хоч багато говорило про те, що настане. Не настали Дні Спокути та Відплати, які передували приходу Царства Божого. Не був – хоч і завершилося тисячоліття – звільнений із ув'язнення свого Сатана. Світ не загинув та не згорів. Принаймні – не весь. Але все одно було весело. Особливо юному Рейнмару з Беляви, також відомому як Рейневан – травнику, вченому медику і трохи чаклунові, романтику та ідеалісту, в міру поету і не в міру, як вважали інші, жіночому угоднику. І вже особливо – після того, як родичі якогось вельми ревнивого лицаря прихопили його, що називається на смаженому. А далі закрутилося, понеслося: очікувані вороги та несподівані друзі, брудні трюки та чисте диво, тісні вузоли та нескінченні дороги Сілезії, смерть, любов і вітер, у якому навіть сморід багать Святої Інквізиції не здатний перебити запаху змін. Ні, це зовсім не «Сага про відьмака». Це – початок «Саги про Рейневану», блискучої трилогії Анджея Сапковського, присвяченої епосі гуситських воєн. Вперше – з ілюстраціями Дениса Гордєєва!