До 35 років головний герой цієї розповіді втратив у житті щось невловиме, живе та шалено важливе. Те, чого в дитинстві він мав у надлишку, зараз раптом зовсім зник. Несподівано головний герой пристосувався заповнювати щастя, що вислизає за допомогою ... овочів. Вони ж такі живі та прекрасні! Особливо найтвердіші з них. Гарбузи, наприклад, чи кокоси. Здається, з ними можна навіть потоваришувати. Але головний герой забув, що будь-яка дружба – це насамперед серйозне випробування.