«Сім'я Чехових емігрувала з Таганрога 1876 року, а Антон Павлович залишався там один до 1879 року, щоб закінчити курс гімназії та отримати атестат зрілості. У ті часи в Таганрозі ніхто ні про які дачі не знав, і всі, хто не мав свого хутора чи маєтку, залишалися на все літо смажитися в місті. Залишалися і Чехові. Їх було п'ять братів і одна сестра, і тільки-но закінчувалися іспити, як брати Чехові разом зі своїми однокласниками та сусідськими хлопчиками віддавалися канікулам у повному розумінні цього слова. Завдяки страшним сухим жарам усі брати ходили босоніж. Спати в кімнатах не було жодної нагоди, і тому всі вони влаштовували на дворі та в садку балагани, в яких і ночували…»