Життя Карла Хаусхофера було однаково загадковим і трагічним. Хоча з цієї причини вона обростала величезною кількістю міфів. Баварський кадровий офіцер фактично створив нову наукову дисципліну – геополітику. Зараз її вивчають у багатьох російських університетах, хоча ще недавно вона вважалася «реакційною концепцією, що використовує перекручено витлумачені дані фізичної та економічної географії для обґрунтування та пропаганди агресивної політики імперіалістичних держав». Життя Карла Хаусхофера припало на перелом епох — він був свідком загибелі та трансформації багатьох держав. Принциповий прихильник континентальної політики, він виступав за тактичний союз Німеччини, Росії та Японії. Однак на Заході його вважали за краще проголосити «вчителем Гітлера», хоча Хаусхофер не був нацистом і лише кілька разів зустрічався з фюрером. Парадоксальні висновки, зроблені у наукових працях, сміливі геополітичні проекти та трагічна загибель — все змушує заповнювати прогалини в біографії Хаусхофера щурами та домислами. У книзі історика Андрія Васильченка наводиться не лише перший вітчизняний життєпис творця геополітики, а й листування Хаусхофера і Рудольфа Гесса, заступника фюрера по партії, що ніколи не публікувалося раніше російською мовою.