Написана майже півстоліття тому російським архієреєм, богословом, духовним письменником митрополитом Веніаміном, у світі Іваном Опанасовичем Федченковим (1880–1961), волею доль пізнавшим гіркий хліб чужини, книга цікава і в наші невиразні дні, коли такі необхідні. Владика Веніамін ділиться своїми роздумами про віру, про шляхи, що ведуть до істини, про місце людини в цьому світі, про роль розуму, серця, розуму та віри. Він не сторонній спостерігач життя, творець якихось філософських побудов, а співрозмовник, з почуттям гідності провідний діалог.