Роман став продовженням трилогії – «Лулу» і «Дорога на Таїті», присвячені 1990-му і 2000-м рокам, об'єднані в романі «Зворотності долі», а «Час, що минає» описує події 2010-х. Хоча нинішнє десятиліття поки що не добігло кінця, є обставини, які змусили автора поспішити. Хоча б тому, що важливіші турботи можуть змусити на якийсь час відкласти перо і зайнятися насущними справами. Як стверджує автор, ця книга не має жодного відношення до реальності – лише плід його фантазії, спроба в доступній йому формі пояснити те, що пояснення не піддається. У книзі розказано про те, як головний герой мучиться, зрозумівши, що вичерпав свій літературний дар, і думає про те, що настав час покінчити з життям, але раптом набуває нових сил, оскільки зобов'язаний врятувати свою подругу від рук хтивого вельможі. Під впливом цих обставин у нього виникає ідея зайнятися просвітництвом розуму та серця, започаткувавши своє видавництво, проте на цьому шляху виникають непереборні перешкоди.