У 1911—1917 pp. Анна Андріївна Ахматова проводила теплу пору року в маєтку Слєпнєво Бежецького повіту Тверської губернії, що належав найближчим родичам її чоловіка, Миколи Степановича Гумільова. Тут вона писала ліричні любовні вірші, вірші-пейзажі, вірші, що малюють побутові сцени, вірші-роздуми про долю поета. Вони увійшли до збірки "Чітки", "Біла зграя", "Подорожник", "Anno Domini MCMXXI". Тут, у Слєпнєво, до неї вперше прийшло глибинне розуміння Росії, відчуття її просторів. Акровеня сонетів В'ячеслава Воробйова «Слєпньова» публікувався в Твері, Санкт-Петербурзі.