Це про нього. Про те, про кого сучасники говорили: все зле і порочне в його душі проросло назовні, заглушивши добре і людяне, а заздрості та злості в ньому було не менше, ніж гордині та лютості. Про людину, яка сама відчувала похмурість свого розуму і не раз думала піти від справ, щоб очистити мозок. Це про Калігуле. Розквіт імперії і один із найяскравіших періодів в історії Вічного міста. Патриції та чернь. Розкіш та рабство. Нестримна ледарство: стрибки, звіряче цькування, гладіаторські бої, жертвопринесення. А також вири інтриг, змови, оргії, вбивства. Все це Рим епохи принципату Калігули. «Нехай ненавидять, аби боялися!» - любив повторювати Гай Цезар Калігула. І римляни боялися. Боялися і терпіли жорстоке свавілля, садизм і божевільні витівки імператора. «Вам усім призначено жити в тіні моєї величі! І горе тому, хто зробить замах на римського бога!» Краща книга про часи принципату Калігули. Одна з найкращих книг про Стародавній Рим.