До рук молдавського господаря Штефана чол Маре потрапляє дивовижна річ – череп, виконаний з гірського кришталю, привезений з Америки попередником Колумба Еріком Хоробрим. Дурна стаття про якусь «реліквію», придуману Веніаміном, щоб опиратися безпробудній сірості буднів, оголошується геніальною і стає ідеєю-фікс для «буйних ватажків» нової молдавської імперії. Фантазії, викладені у ній – історичним відкриттям. Власник «чарівної сили» ставав незламним у битвах і щасливий у справах. Тому для успішного керівництва країною потрібні череп та кришталеві яйця. Абсурдні ідеї якнайкраще вписуються в божевілля моменту, з шаленими у своїй маренні націоналістичними гаслами з нацистським ухилом, насильницькою романізацією республіки, напрочуд наполегливим завзятим прагненням чергового «малого народу» прирівняти себе неодмінно до «великих народів». Немислимий фарс набуває подібності рис у низці вигаданих і дійсних подій, створюючи паралельність і подібність химерності та дійсності.