— Хто ви? — раптом видавлює Ганна тремтячим голосом.— Хто Я? Хочеш сказати, не пам'ятаєш? - Злісно посміхаюся я. - Подивися на мене, може тоді й дізнаєшся! Дівча раптом руки простягає. Завмираю. Прохолодні долоні нерішуче ловлять моє обличчя у свій полон. Якого біса вона робить? Ковтаю повітря, розуміючи, що тут діється якась херня. Але відсторонитися не можу. Невагомо проводить пальцями на мої вії. І нарешті піднімає невидимий погляд мені у вічі. Що за...— Ти... — наважуюсь озвучити здогад, — не бачиш?

У тексті є: попелюшка, не пам'ятаю, що вагітна від тебе, тимчасово сліпа рр