…Найбільш визнаного фінського автора в галузі наукової фантастики звуть Пасі Яаскеляйнен, йому 37 років, і він живе у маленькому будинку посеред лісу, за двадцять кілометрів від найближчого міста Ювяскіла, де викладає в гімназії фінську мову. Своєю славою він завдячує десяти коротким оповіданням, які в різні роки були опубліковані у фінських журналах наукової фантастики «Portti» або «Tahtivaeltaja» і чотири з яких, кожен свого часу, вибороли перший приз у щорічному конкурсі коротких оповідань журналу «Portti», найважливішому у фінській науковій фантастиці літературний конкурс; це було у 1995-му, 1996-му, 1997-му та 1999-му роках. Крім цього, Яаскеляйнен три роки поспіль — з 1998-го по 2000-й — вигравав приз «Atorox» за найкращу фінську науково-фантастичну чи фентезійну розповідь. У 2000 році вже опубліковані оповідання, доповнені повістю, що раніше не видавалася, вийшли, нарешті, окремою книгою під назвою «Missa junta kaantyvát» («Де розвертаються потяги»), яка поки що залишається першою і єдиною книжковою публікацією Яаскеляйнена. . Стиль та мова Пасі Яаскеляйнена порівнюють зі стилем Габріеля Гарсія Маркеса. Один із критиків писав: «Якби ці розповіді були музикою, я міг би відбивати під них чечітку під дощем, як Джин Келлі». Найвпливовіша щоденна газета Північної Фінляндії, «Калева», назвала книгу «подією». Врешті-решт вона отримала премію «Tahtivaeltaja» як найкраща науково-фантастична книга року, опублікована у Фінляндії: таким чином, Пасі Яаскеляйнен став єдиним фінським науково-фантастичним автором, якому вдалося завоювати цю премію, яка раніше завжди діставалася перекладам з інших мов. За межами Фінляндії, принаймні на сьогоднішній день, досить помірний. Є переклад зборів його оповідань естонською мовою; оповідання, що вийшло в 2002 році, дав книзі назву, згодом було переведено курдською мовою. І все ж — хоча професія, яка його годує, залишає мало часу на письменство,— Пасі Яаскеляйнен уже кілька років невтомно працює над своїм першим романом. нижче.Історія дівчинки, яка стоїть біля вікна - і яка все ж таки стоїть не біля вікна ... (А. Ешбах)