Танасіс Вембос народився в Афінах у 1963 році, вивчав охорону здоров'я та комп'ютерне програмування, нині працює як журналіст, автор наукової фантастики, перекладач та дослідник паранормальних феноменів. Він написав сотні статей, переклав дюжини чужих книг і написав майже дюжину своїх. П'ять науково-популярних книг присвячені відносинам між грецькими міфами та паранормальними феноменами. Йдеться в них про феї, НЛО, змови, дивні смерті, масові істерії, групові самогубства, геомантичні мітки на поверхні землі та силові лінії прихованих енергій, про магічну архітектуру, майданчики ініціації та інші святі місця. У своїй книзі «Зоряні війни — хроніка однієї химери» Танасіс Вембос ще в 1997 році пророчо пише про те, що американський інтерактивний проект CD1 може пережити нове втілення у зв'язку з тероризмом, що набирає чинності у всьому світі. Вембос живе в Афінах, але постійно «У пошуках забутих містерій, таємних місць сили та таємниць душі Геї», як він сам каже. Його публікації в галузі наукової фантастики — це дві збірки оповідань та роман. У розповідях йдеться про хайтек і кіберкосмос, про перебудову людини, про глобальні катастрофи та про суспільство, яке розриває шок майбутнього. У його романі «Der Jahrestag», що вийшов у 1999 році, колапс переживає не Радянський Союз, а Захід, і коли пануючий над світом СРСР у 2017 році на честь сотої річниці свого існування засилає на Марс першу експедицію з людьми на борту серед держав Тихого. океану утворюється коаліція, яка хоче створити противагу радянській імперії. Цей роман отримав «Graham Still Preis 2000» як найкращий роман року, так само як і «Goldenen Icaromennipus Preis 2000». інформації та яке лихоманить від наркотиків, сексу та насильства. І ця гарячка ніколи не закінчується і не може закінчитися, тому що світ став надто жахливий, щоб його можна було винести на тверезу голову. Ми простежимо тут за чоловіком, який зовсім не той, ким здається на перший погляд, — чоловіком з цілковито шаленою метою… Що, якби було можливо торгувати спогадами? Купувати та продавати власне «я» людину? Можливість технічного використання нашого духу – або його частини – може довести, як ми зараз побачимо, до ще більш похмурих пророцтв. (А. Ешбах)