Пройдено дві країни, здобуто могутність, якою володів у цій країні тільки імператор, але немає спокою. Проблема за проблемою кружляють голову, тиснуть у тяжкість рішень, які потрібно приймати. Коли Андрій був на Землі, головне для нього було вижити. Вижити і тоді, коли він крався в «зеленці», кожну секунду чекаючи на постріл, вижити, коли він був найманим убивцею, вижити, коли він сховався від переслідувачів у віддаленому монастирі і став ченцем. Тут, у цьому світі, головним виявилося інше – знищити Зло, а потім вижити. І для цього Андрій готовий не шкодувати ні себе, ні своїх близьких. Як на війні.