Галина Щербакова, як завжди, вірна своїй темі — вона пише про кохання. Реальною чи вигаданою — не так уже й важливо. Головне, що вона була чи буде. У наш далеко не сентиментальний час саме почуття та вміння пережити їх до кінця, до повної самовіддачі, є якоюсь запорукою збереження людської душі. Галину Щербакову цікавлять усі нюанси переживань своїх героїнь — чи то «войовниця» і природжена авантюристка Лілія з нового роману «Сходження на пагорб царя Соломона з коляскою і велосипедом» чи просто пливе за течією життя, але якимось дивним чином впливає на долі всіх що потрапляють на її шляху, Нора («Актриса та міліціонер»). Різні героїні, і історії їх різні, але завжди впізнавана авторська інтонація — в ній немає ні поблажливості, ні зайвої чутливості, зате є довіра до читача, що підкуповує, і дивовижна пильність погляду, що дозволяє розглянути «подробиці дрібних почуттів».