В.В. Розанов (1856–1919 гг.) — найвизначніша постать епохи розквіту російської філософії «срібного віку», тонкий стиліст і творець філософської теорії, оригінальної до парадоксальності, — теорії, що справила значний вплив на уми кінця XIX — початку XX в. і яка пережила своєрідне «друге народження» вже в наші дні. Минають роки і десятиліття, проте сила і глибина розанівської думки, як і раніше, непідвладні часу... «Опале листя» — досвід унікальний для російської філософії. Розанов не викладає свого вчення, збудованого світогляду, він відчуває, рефлектує і записує свої думки та спостереження на шматках паперу. Чому твір зветься «Опале листя»? Бо в оригіналі рукопис його представляв два короби з купою списаних листочків.