Уявіть, що ви потрапили в плем'я дикунів і вам судилося залишок своїх днів провести в цьому оточенні. За умови, що вас не з'їдять за якусь провину ... Тим часом, зробити необачний вчинок не дивно, бо варварські вдачі вам невідомі. Але, якщо жага життя не залишила вас, доведеться виживати. З героєм твору Загорцевим відбулася історія прямо протилежного порядку: через обставини він потрапив у високорозвинене суспільство, де не тільки почувається дикуном, але й певною мірою є таким. Щоб вижити, він має прийняти нові правила гри. Високогуманні, але жорсткі. Інакше — аж до кастрації непридатної частини внутрішнього світу людини. З'ясовується, що мати кілька життів (як у кішки, на рівні біологічної істоти) — справа цілком реальна. Однак у особистості життя може бути лише одне. І Загорцев приймає рішення: йти своїм шляхом, яким би важким він не був. Ну, а чому останній чоловік? Для отримання відповіді слід прочитати цю книгу…