Казкові фейрі, що ведуть у чарівні пагорби, відьми, що ніби зійшли зі сторінок моторошних середньовічних казок, дивовижні ельфи, які шанують природу - все це один народ. Я дізналася про них достатньо, щоб розуміти мотиви людей з Опору та розгніваних богів, але відійти убік не можу. Якось у всьому цьому неподобстві я замішана. І якось дивно виходить: з одного боку в мені визнали голос духів, жрицю, а ними були тільки люди, з іншого – я одна з чарівного народу, а вони чужинці. Що за нісенітниця така, га? І це якщо не говорити про мою рідню, яка ходить довкола мене підозрілими колами. І не згадувати про прокляте кохання, від якого вити хочеться. І безглуздий час - п'ять годин! Ні туди, ні сюди! Так. Всі. Настав час брати себе в руки і гнути обставини. Питання лише, куди?