Чи може філолог, який закінчив периферійний виш, зробити карколомну кар'єру? Виявляється, може, але до того, як він сяде в крісло головного редактора популярного журналу, йому доведеться розвозити «точками» цигарки та випивку, кинути сім'ю, зробити зраду, і не одне. Але все це нормально, в порядку речей, як у всіх, і навряд чи героя варто звинувачувати в аморальності. Він – продукт свого часу, відлік якого розпочався… А коли він, власне, розпочався цей відлік? У 1930-ті, про які заведено говорити в трагічних тонах (і про які пише у своїй книзі дід героя)? Наприкінці 1950-х, коли настала відлига? У застійні 1970-ті, коли герой роману дорослішав і набирався досвіду? Або пізніше, коли гримнула перебудова і для читачів відкрився рай – було видано багато раніше заборонених творів? Але в кожного твору є своя чернетка, яка може рішуче відрізнятися від остаточного тексту. І якщо вважати твором своє власне життя, то і воно може виявитися лише чернеткою.