Щоденник Михайла Олексійовича Кузміна належить до тих явищ в історії російської культури, про які тривалий час складалися легенди і про які навіть зараз ми знаємо далеко не все. Багато сучасників автора чули читання різних фрагментів і захоплювалися почутим (але бувало, що й обурювалися). Після того, як щоденник був куплений Держлітмузеєм, на довгі роки він виявився практично виведеним з обігу, хоча формально ніколи не знаходився в архівному «спецхрані», і деякі допущені до читання дослідники майже ніколи не могли уявити текст у всій його цілісності. Перша повна публікація тексту, що зберігся в РДАЛІ, дозволяє не тільки проникнути в смислову структуру творів письменника, виявити коло його художніх і приватних інтересів, а й певною мірою доповнює наші уявлення про образ епохи.