У книзі викладається підхід до побудови етичної теорії з погляду непрямого утилітаризму, або утилітаризму правил, на противагу утилітаризму вчинку. Автор досліджує зв'язок між етикою та економічною теорією: ступінь економічного розвитку та рівень процвітання суспільства обумовлені його моральним кліматом. Критично аналізується історія утилітаристської доктрини від Юма, Бентама та Мілля до сучасних представників цього напряму в етиці. Пропонуються відповіді на багато критичних зауважень на адресу утилітаризму, зокрема на звинувачення в колективістському підсумовуванні користі, беззмістовності, фетишизації правил, заохоченні аморалізму. Дається оцінка альтернативних підходів: інтуїтивізму, суб'єктивізму, емотивізму, контрактуалізму, теорії природних прав.