Чому письменник, який ніколи особливо не цікавився світом за межами Америки, завоював таку популярність у російських (а також німецьких, іспанських, японських та багатьох інших) читачів? Чому у себе на батьківщині він легко обійшов за тиражами та доходами всіх іменитих колег? Чому з настанням нового тисячоліття, коли багато передбачуваних ним кошмарів почали збуватися, його популярність раптом впала? Всі ці питання стосуються не тільки особистості Кінга, але й долі сучасної словесності і ширше всього суспільства. Стівен Кінг, якого зазвичай вважають за розрядом фантастики, насправді пише суто реалістично. Крім цього, так би мовити, зовнішнього пласта біографії Кінга існує і внутрішній — доля людини, яка довгий час балансувала на межі божевілля, заколисуючи своїх внутрішніх демонів стукотом машинки, що пишуть. Досі, незважаючи на всі нажиті мільйони, література залишається для нього не лише засобом заробітку, а й способом виживання, що, до речі, є справедливим для будь-якого справжнього письменника.