Тіт Флавій Климент, християнський письменник кінця ІІ – початку ІІІ ст., до звернення до християнства довго шукав істину у грецькій філософії. Він був присвячений в язичницькі містерії, знання яких знадобилося йому пізніше, коли, вже прийнявши християнство і став главою катехетичного училища в Олександрії, він зайнявся викриттям язичницьких культів. В основу творів, що утворюють своєрідну трилогію ("Умовляння до язичників", "Педагог", "Стромати"), лягли, ймовірно, його лекції в училище. До уваги читачів пропонується перший із названих творів, у якому християнський автор розкриває суть язичницьких містерій, доводить брехливість ідолопоклонства, закликаючи як свідків язичницьких філософів і поетів, і запрошує своїх слухачів стати учасниками справжніх містерій – прийняти Христа. Климент не боїться говорити і про найтемніше, непристойне, що є в язичництві, - про деякі обряди і про міфи, що лежать в їх основі, і про найсвітліше - прозріння язичницьких мудреців, зокрема, Платона, якого Климент бере собі в помічники в пошуках Бога. Переклад "Умовляння" забезпечений великою вступною статтею, примітками, покажчиком імен та бібліографією. Як додаток вміщено переклад "Хто з багатих врятується", виконаний М.М.Корсунським.