Спогади про останнього російського царя та його сім'ю, написані швейцарцем — гувернером дітей Миколи II, який викладав їм французьку мову. Охоплюють довоєнні роки, період Першої світової війни, двох революцій та заслання царської родини до Тобольська, куди Жильяр добровільно поїхав разом з нею. У Єкатеринбурзі автор був відокремлений від сім'ї царя радянською владою, проте відразу після вступу до міста білих армій брав участь у розслідуванні обставин розстрілу царської родини, чому присвячені останні розділи книги.