Оповідання у жанрі фентезі. Авторська подача спочатку в іронічному тоні, потім фантасмагорія змінюється за сюжетом, забираючи в трагедію. З перших фраз захоплює інтрига з невидимим ворогом, який б'є героїню на порозі квартири. Маринка не розуміє, хто кривдник, бо він невидимий, а садна та синці на її тілі реальні. Спочатку розповідь ведеться від першої особи героїні. Потім автор змінює режим розповіді, і читач спостерігає ніби із боку. Син Маринки розповідає сам себе. Автор порушує етичні питання про виховання. Пропонуючи читачеві поміркувати, а хто невидимий насправді в оповіданні? Ангел чи для матері син? Пропонує поміркувати, як часто дорослі не помічають проблеми дітей, не вникають у їхні внутрішні переживання.