Радянський історик Михайло Гефтер (1918–1995), позбавлений можливості працювати за професією, створив особистий стиль сократичного історіописання. З 1970 року, ставши непублікованим, Гефтер перейшов у ритм бесід-діалогів із друзями. Основу їх становили усні розслідування подій та аналіз історичних розвилок з їх альтернативними варіантами. Книга включає розмови Гліба Павловського з Михайлом Гефтером 1993 року, коли історик, який був членом Президентської ради, вийшов звідти після жовтневих розстрілів. Розмови присвячені злободенним подіям та персонажам, філософії історії та політичної дії, темі російських революцій, радянській імперії та цивілізації.