Неординарне віршоване трактування української народної казки з перших рядків бере за душу і до кінця не відпускає, змушуючи співпереживати героям. Якщо ваша дитина вимагає справжнісіньких страшних історій, то вона тут. «У ній заздрість, помста, прокляття, вбивство, чаклунство», проте автор щадить дитячу психіку: не дає головному герою холоднокровно засунути в піч доньку відьми, а обставляє її смерть як трагічну випадковість. Зате всі інші жахи в наявності: Змія та її гості з'їдають Оленку, гризуть і пилять дерево, на якому ховається Івасик, гуси, що пролітають, не відгукуються на його благання – і нарешті щасливий результат: останній гусик рятує хлопчика і приносить його додому. Хоч і тут, у найкращих традиціях хорору, гуска ледь не стає жертвою несправедливого року, але тепер уже Івасик платить йому добром.