Взявши за основу історію Мошка Бланка, прадіда В.І.Леніна по материнській лінії, автор книги розмірковує про те, що означає «єврейське походження» у дореволюційній Росії, у Радянському Союзі та у посткомуністичній Росії. Навіщо єврею зі Старокостянтинова приймати православ'я? Чому його правнук, В.І.Ленін, ненавидів, коли людей визначають за етнонаціональною ознакою, з якою метою він маніпулював єврейським питанням і чому він не переносив єврейських марксистів? Навіщо було інтернаціоналістам-більшовикам приховувати єврейське коріння генеалогії Леніна? Зрештою, навіщо російським ксенофобам та неофашистам робити з Леніна єврея, яким він ніколи не був? Автор розглядає всі ці питання на широкому тлі нової та новітньої російської історії та приходить до невтішного висновку про глибокі расистські забобони російського офіціозу.