Молодий студент Діма Кошкін, який живе в невеликому портовому місті, почувається самотнім і втраченим у цьому житті. Випадково почуті слова про свободу та відповідальність, яку ми несемо за свій вибір, породжують у ньому універсальну формулу людського щастя. Тепер, точно знаючи, як повинні чинити всі люди, Кошкін береться випробувати цю формулу у всіх сферах життя, не помічаючи, як тим часом руйнуються долі близьких йому людей, чи то батько, що співається, чи друг, що перебуває на межі психічного зриву. Ключовим моментом у випробуванні філософії Кошкіна стають романтичні відносини із заміжньою жінкою, в яких гра у свободу і відповідальність стають способом взаємного самообману, що стирає межі свого та чужого болю. Кожен новий день ніби запитує героя про те, чи правда можна підігнати під одну філософську концепцію стихійне і непередбачуване життя.