Будь-який футбольний матч – це інтрига з несподіваною розв'язкою, чудовими голами та фатальними помилками. Але є матчі, які за своїм характером, без перебільшення, можна віднести до категорії великих. Серед них і перший міжнародний товариський матч між збірними Шотландії та Англії у 1872 році (0:0). І драма на двохсоттисячному стадіоні «Маракана» у фінальному поєдинку чемпіонату світу з футболу 1950 року між збірними Уругваю та Бразилії (2:1). І перший великий успіх радянського футболу у Мельбурні у 1956 році у фіналі XVI Олімпійських ігор у матчі СРСР – Югославія (1:0). А як не відзначити два голи у фіналі чемпіонату світу 1958 року нікому невідомого дебютанта, 17-річного Пеле, під час матчу Бразилія – Швеція (5:2), або «божої руки» Марадони, коли у другому таймі матчу Аргентина – Англія (2 :1) у 1986 році він проштовхнув м'яч у ворота рукою. І, звичайно, незабутній урок «тотального» футболу, який виклала у чвертьфіналі чемпіонату Європи 2008 року збірна Росії на матчі Росія – Голландія (3:1) голландцям – авторам цього стилю гри.