У повісті «Обдиріха» гармонійно поєднується художній та етнографічний матеріал у рамках основного сюжетного малюнка. Дія відбувається на початку 2000-х років на Російській Півночі, в архангельському селі Верколі. Місця ці відомі монастирем, збудованим на честь святого отрока Артемія Веркольського. Тут народився, жив і похований письменник Федір Абрамов (1920-1983). У повісті описуються особливості побуту, устрій російського північного села. Поряд з реалістичною, сюжет утворює і містична лінія, що відображає характерне для свідомості багатьох жителів півночі поєднання християнської віри з давніми язичницькими уявленнями. Один із героїв повісті, московський студент, порушує неписану заборону, вторгаючись у сферу панування таємничих сил природи. Те, що за цим слідує, створює розвиток сюжетної колізії. В основі ідейно-філософської складової повісті лежить уявлення про існування різних духовно-містичних засад у природі та їх проекція на життя селян. У творі відображено проблему морального вибору молодої людини, яка опинилася в екстремальній ситуації.