Роман В. Колупаєва та Ю. Марушкіна наскрізь пронизаний залізною необов'язковістю світу, в якому живуть і діють герої Пров і Мар і де пригоди з такою ж залізною необов'язковістю  перемежовуються відступами, що визначають філософію цього світу — страшно знайому, але водночас уже й далеку . Сюжет роману «Безчасність (якщо взагалі можна говорити про віртуальний сюжет) складний і нескінченний, переказувати його безглуздо; це однаково, що переказувати сюжети Марселя Пруста. Вся книга В. Колупаєва та Ю. Марушкіна — це глибока туга за культурою, яка ніяк не може отримати гідної стійкості, а якщо отримує її, то тут же руйнується, стає іншою, поступаючись місцем абсолютно іншим новаціям. Рух роману виражений пригодами людино-людей Прова і Мара і міркуваннями віртуальної людини, що відрізняється від останніх тим, що на всі поставлені ним самим питання дає абсолютно вичерпні відповіді, а людино-люди від віртуальної людини відрізняються тим, що їх найбільше цікавить, чи добре ним у цьому світі. Ну а щодо самого світу, описаного в романі, то Пров і Мар подорожують Вторчерметом — законсервованим цвинтарем прогорілої цивілізації ХХ століття, «що прогоріла колись у буквальному значенні цього слова, бо наші предки спалили все — ліс, вугілля, нафта, газ, і створили атмосферу, в якій не могли вже існувати ні люди, ні рослинність, за що їм і слідує наша глибока подяка». © Геннадій Прашкевич