Якщо говорити про жанр книги, то це трагедії. Трагедії, що ґрунтуються на особистих свідченнях, протоколах допитів та спогадах тих людей, які волею доль мали справу з ВЧК—ОПТУ. Переважна більшість документів до сьогодні залишалася «таємницею за сімома печатками». Хто, наприклад, знав, що ще в 1919 році проти хворої та напівглухої людини, якою пишалася вся Росія, було проведено цілу контррозвідувальну операцію, внаслідок якої він опинився в підвалах Луб'янки? Ім'я цієї людини – Костянтин Едуардович Ціолковський. А як вам такий парадокс історії: доля Леніна, а отже, і всієї країни, хоч і недовго, але цілком реально перебувала в руках запеклого бандита Якова Кошелькова. Таких історій у книзі чимало, і всі вони зберігаються за залізними дверима секретних архівів. Об'єднує їх найжахливіше і неминуче, що є у цьому світі—смерть. Хтось загинув від рук ката; хтось, пройшовши випробування магаданськими та воркутинськими таборами, таки вижив. Але все одно відпущені ним роки були смертю — смертю на виплат.