Коени стали частиною мого життя. У нас було спільне все, що мало значення: минуле, спогади, таємниці і разом проведений час. У Люка я була закохана, але він здавався недосяжним, а з Роуеном ми стали найкращими друзями. Мама братів Мел ставилася до мене як до дочки. Я любила всіх трьох – кожного по-своєму. І вірила, що моєму щастю не буде кінця. Як же я помилялася. Тепер нічого вже не можна змінити. Люк ніколи не простить мене. Він впевнений, що саме я винна в трагедії. Але коли через рік ми раптом зіткнулися у Вінчестері, я не змогла відмовити йому в проханні. Адже найменше, що я можу зробити для Коенів, дати можливість повірити важко хворий Мел, що ми з ним знову разом…