Ось він, герой нашого часу. Чи не морпіх, не «брат 1» і не «брат 2», не каратист-опер, не вульгарний спецагент. Не вічно в претензії на долю, псуючий псевдоінтелігент, у якого всі навкруги винні, тому, що вчасно не підстелили під ніжки килимову доріжку. Не самоїдний женоненависник, не бунтуючий нероба-всезнайка. Проста людина, чесна, зірок з неба не вистачає, але має свою правду. І автор виконав його бажання - поставив на шляху героя будь-яку потойбічну нечисть, і вклав йому совість у серце, а в руки автомат. О ні, не для того, щоб – у кого зброя, той і має рацію! Та й автомат був не головне. А що головне? Прочитайте та дізнаєтеся. Може навіть, багато про себе, і про свого сусіда по городу, або по сходовій клітці, або взагалі про всіх таких звичайних людей, які, на перший погляд, оточують вас. Чому роман має ще один підзаголовок – біблія матеріаліста? Тому що саме це вона є. Не в сенсі моралі чи філософського міркування, але в описовому оповіданні. Житіє медбрата Коростянова, від народження його і до смерті, це коротко, а в основному – про кілька тижнів, що змінили світ навколо. Житіє людини, а не сина божого, з крові і плоті, але житіє, можливо гідне наслідування, і не вимагає ніякої канонізації, за законами зовсім не церкви і релігії, але цілком земним, як не позначай їх – законам духовним чи розумним, це лише два варіанти назви однієї й тієї ж реальності. І ще - це суперечка і відсіч одночасно тим, хто бажає своєкорисливо замкнути розум або дух людини в тісній і задушливій клітці віджилого мракобісся, нахабно обманом «впарюючи» сучасному, часом дещо розгубився в різноманітті вибору «людині російській», що відкрилася, свій древній порч товар.Текст книги опубліковано в авторській редакції.