Ця книга присвячена великому князю Миколі Миколайовичу Молодшому (1856–1929), дядькові останнього російського імператора Миколи II. Микола Миколайович 10 років був генерал-інспектором кавалерії та багато зробив для вдосконалення цього роду військ. Крім того, він обіймав посади головнокомандувача військ гвардії та Петербурзького військового округу. Микола Миколайович був Верховним головнокомандувачем російської армією в початковий період Першої світової війни (серпень 1915 р.), а потім – аж до Лютневої революції – головнокомандувачем Кавказькою окремою армією. Багато представників російського суспільства вважали великого князя можливим вождем процесу зміцнення російської державності. Цієї ролі Микола Миколайович не зіграв, але все одно увійшов у вітчизняну історію як непересічний і талановитий діяч трагічної епохи.